ПриватБанк не повертає клієнтці 75 300 гривень, які були списані з її рахунку – яке рішення ухвалив суд.

Жінка втратила з рахунку 75 300 гривень і звернулася до ПриватБанку з вимогою повернення коштів. Там зазначають, що спірні платежі були створені в системі дистанційного обслуговування клієнтів "Приват-24", створити такий платіж можливо лише за допомогою використання фінансового телефону та інших особистих даних клієнтки, які вона зобов'язана не передавати іншим особам. Про це йдеться в рішенні Деснянського районного суду Чернігова, опублікованому 19 листопада 2024 року.

02.04.2024 року з рахунку жінки відбулося несанкціоноване списання коштів у розмірі 75300 гривень. Вона повідомила співробітникам ПриватБанку про шахрайські дії та звернулася з відповідною заявою до поліції. У травні 2024 року громадянка отримала відповідь, в якій банк повідомив, що не може повернути кошти, оскільки не бачить підстав і вказує, що спірні платежі були створені в системі дистанційного обслуговування клієнтів "Приват-24". Створити такий платіж можливо лише за допомогою використання фінансового телефону та інших особистих даних клієнтки, які вона зобов'язана не передавати іншим особам.

"Істиці не доведено наявність протиправних дій співробітників банку, які б призвели до незаконного використання персональної конфіденційної інформації клієнтки, що завдало матеріальної шкоди відповідачу", — заявили в ПриватБанку.

Яким було рішення суду?

Суд відмовив жінці в задоволенні позову. Вона не повідомила банк негайно про здійснення спірних транзакцій.

"Втрата облікової інформації сталася ще 2 квітня 2024 року під час надання доступу сторонньому пристрою, за допомогою якого і були здійснені спірні транзакції, а повідомлення на лінію 3700 про шахрайство надійшло лише 3 квітня 2024 року - це є порушенням зобов'язання користувача про негайне сповіщення, що виключає покладення на банк відповідальності. Таким чином, до суду не надано доказів на підтвердження факту негайного звернення істиці до банку і що заважало їй зробити це одразу після проведення спірних транзакцій, якщо вона їх не здійснювала. За таких обставин суд враховує, що саме на істиці покладено обов'язок нерозголошення (нерозкриття) інформації по рахунку в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов'язок повідомлення банку у випадку втрати, викрадення платіжної картки та розголошення", — підкреслив суд.