Жінка не може користуватися коштами на своєму рахунку та додатком Ощадбанку. Вона не змогла з'ясувати причину і вимагає, щоб фінансовий установи зняли обмеження. Про це йдеться в рішенні Красногвардійського районного суду Дніпропетровська (юридична назва суду), опублікованому 27 грудня 2024 року.
У квітні 2024 року жінка зіткнулася з неможливістю користуватися коштами на своєму рахунку, зокрема проводити витратні операції через встановлення лімітів і користування особистим кабінетом у системі Ощад 24/7. Жодного попередження про встановлення обмежень банком їй не було повідомлено. Для з'ясування причин обмеження вона особисто звернулася в службу підтримки Ощадбанку. Під час спілкування співробітники служби підтримки підтвердили встановлення обмежень, але відмовилися пояснити будь-які підстави для їх встановлення. Для зняття обмежень по рахунку їй запропонували особисто звернутися в відділення Ощадбанку.
14.06.2024 року жінка подала скаргу на електронну пошту Ощадбанку. Під час відеоконференції їй ставили різного роду запитання спеціальною комісією банку; після отримання картки вона намагалася зареєструватися в Ощад 24/7, але система відмовила їй і написала, що нібито Ощад 24/7 заблоковано. Після цього вона звернулася через чат-бот АТ Ощадбанк для з'ясування причин цих блокувань, але безрезультатно.
"08.04.2024 року банком отримано лист слідчого управління Головного Управління Національної поліції в Донецькій області та постанову Донецької обласної прокуратури про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 02.04.2024 року щодо досудового розслідування в кримінальному провадженні від 01.03.2024 року за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні від 01.03.2024 року встановлено, що особи вчиняють шахрайські дії, а саме отримують пенсійні виплати громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України, на підставі підроблених довіреностей. У переліку вище зазначених громадян України також вказана позивачка. 07.05.2024 року відбувся відеозвонок у банк, під час якого вона повідомила, що передала свою платіжну картку в користування третій особі, яка здійснює банківські операції. Громадянка не змогла назвати останні банківські операції, проведені по її рахунках, що свідчить про неосвіченість клієнтки про операції з перерахування коштів. Виявлені недоліки в документах, відсутність особистого звернення в відділення банку для проходження ідентифікації за об'єктивної наявності такої можливості, наявність повідомлення правоохоронних органів про досудове розслідування кримінального провадження від 01.03.2024 року за ч. 2 ст. 190 КК України, повідомлення клієнта банку про передачу банківської картки третій особі, неосвіченість клієнта про операції, що здійснюються по його банківському рахунку, дають обґрунтовані сумніви підозрювати, що надана інформація/документи для належної перевірки клієнта містять неправдиві або підроблені відомості. З метою мінімізації ризиків ділових відносин, відповідно до вимог підпункту 3 пункту 68 Положення НБУ № 6505, банком були застосовані обмежувальні заходи у вигляді лімітів на здійснення витратних операцій по карткових рахунках клієнта", - заявили в Ощадбанку.
Суд задовольнив позов жінки. АТ «Державний ощадний банк України» зобов'язали відновити обслуговування платіжної картки та рахунку зі зняттям усіх наявних обмежень і блокувань, а також відновити доступ у особистому кабінеті веббанкінгу «Ощад24/7».
"Суду не надано доказів того, що банк вживав заходів для ідентифікації: вимагав у клієнта надати інформацію та документи щодо ідентифікації, верифікації або надання відомостей у рамках перевірки фінансового моніторингу, змісту діяльності та фінансового стану клієнта. Судом не встановлено, що банк доводив до відома клієнта причини блокування його доступу до додатку, будь-яким можливим засобом комунікації пропонував/вимагав надати докази його ідентифікації, для вирішення питання щодо спірної операції та можливого відновлення доступу. Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність і достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що базується на всебічному, повному, об'єктивному і безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню", - підкреслив суд.