Чоловік оформив кредит в Ощадбанку для придбання електроустановки на суму 30 тисяч гривень. Однак кошти зі рахунку зникли, він звинувачує працівників фінансової установи та просить розірвати кредитний договір. Про це йдеться в рішенні Суворовського районного суду Одеси, опублікованому 21 січня 2025 року.
17.02.2023 року між чоловіком та акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» укладено договір про споживчий кредит, згідно з яким банк зобов’язується надати позичальнику на умовах цього договору, а позичальник має право отримати та зобов’язується належним чином використати і повернути в передбачені цим договором терміни кредит у розмірі 30 тисяч гривень та відсотки терміном на 60 місяців. Він вважає, що договір від 17.02.2023 року є нікчемним.
У порушення зазначених вимог спірного договору чоловік отримав 28 500 гривень, що підтверджує банківська виписка з карткового рахунку. Крім того, з цієї ж банківської виписки видно, що кошти він отримав до того, як був підписаний спірний договір від 17.02.2023 року, а саме 27.02.2023 року о 00:00, при цьому смс-повідомлення про зарахування коштів отримав 27.02.2023 року о 12:39 годині. Подальші транзакції збігаються з смс-повідомленням з банківської виписки.
Тим часом 17.02.2023 року чоловік разом зі своєю жінкою прибули до відділення банку за телефонним запрошенням працівників Ощадбанку з метою отримати кошти в кредит. Менеджерка супроводжувала його в усій підготовці та оформленні договору від 17.02.2023 року, а саме: отримавши від нього оригінал паспорта та коду з метою зробити їх копії, надала йому на підпис договір від 17.02.2023 року. Він підписав зазначений договір від 17.02.2023 року, після чого останній запитав у неї про розмір відсотків, вона повідомила про розмір відсотків, які він повинен буде сплачувати за договором від 17.02.2023 року. Йому розмір відсотків здалося занадто великим, і він відмовився від оформлення договору від 17.02.2023 року.
В той же день чоловік вимагав від адміністрації банку прийняти від нього заяву про відмову від договору споживчого кредиту. Вказана заява була датована 17.02.2023 року, але менеджерка власноруч виправила дату 17.02.2023 року на 20.02.2023 року, після чого змусила написати нову таку ж заяву, але датою 20.02.2023 року, і повідомила його про те, що вказана заява буде прийнята вже в понеділок 20.02.2023 року, не надавши пояснень, чому саме адміністрація банку не може прийняти заяву про відмову від договору споживчого кредиту саме в той же день, коли і був підписаний договір 17.02.2023 року. Далі працівники банку: менеджерка, керуючий (адміністратор) та інші почали просити його не відмовлятися від оформлення договору від 17.02.2023 року.
При цьому менеджер повідомила чоловікові, що заява про відмову від договору про споживчий кредит може бути прийнята та задоволена у разі сплати ним коштів у розмірі 1 700 гривень на картковий рахунок, який відкрито з оформленням договору від 17.02.2023 року, що клієнтом і було зроблено в той же день о 15:41.
Отже, Ощадбанк не ознайомив чоловіка з умовами погашення споживчого кредиту, а саме про розмір відсотків, які він повинен платити за користування коштами, таким чином не виконав вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки не надав інформацію про реальну процентну ставку та розмір абсолютного подорожчання кредиту, орієнтовну сукупну вартість кредиту, про можливі валютні ризики, внаслідок чого він був введений в оману щодо суттєвої умови договору - його ціни.
Один з кредитних рахунків відкрито 15.02.2023 року, на який чоловіком перераховано з пенсійного рахунку 500 гривень з метою отримання кредиту в розмірі 30 тисяч гривень, так повідомила менеджерка банку, при цьому остання і проводила всі фінансові операції на його мобільному телефоні. Умовами спірного договору не передбачено вказане вище дію з його боку, що також порушує права при отриманні споживчого кредиту. На підставі викладеного він вважає, що договір був укладений з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», а саме включення в договір несправедливих умов, неможливість ознайомлення з усіма умовами договору перед його укладенням, несообщення можливих ризиків укладання договору, сукупної вартості кредиту тощо.
На судовому засіданні чоловік пояснив, що дійсно підписав вищезгаданий кредитний договір, він розумів, що бере на себе кредитні зобов’язання і хотів отримати кредит у розмірі 30 тисяч гривень на придбання побутової техніки, а саме електроустановки безперервного електропостачання. Водночас він не був ознайомлений з умовами кредитного договору, а саме щодо розміру процентної ставки та всіх сукупних платежів. Однак після того, як він отримав екземпляр договору, уважно переглянувши його умови, вирішив відмовитися від нього і повідомив про це юристам банку. Крім того, після того, як він вирішив відмовитися від кредиту, всі кошти з його рахунку зникли, тому він підозрює працівників банку, що саме вони причетні до цього.
Представник Ощадбанку просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки чоловік був ознайомлений з умовами всіх договорів, що укладалися з ним, йому було роз’яснено про всі тарифи, сукупні послуги, розмір процентної ставки, порядок повернення кредиту. Крім того, твердження про те, що працівники банку винні у шахрайських діях, не підтверджено.
Суд частково задовольнив позов чоловіка. З AT «Державний ощадний банк України» на його користь стягнуть суму сплаченого комісійного винагороди в розмірі 1 500 гривень.
"Вимоги банку про повернення суми комісії в розмірі 1 500 гривень були неправомірними, оскільки споживач, відповідно до 4 ст. 15 Закону України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року № 1734-VIII не повинен був це робити. Позивач у повному обсязі погасив заборгованість за укладеним кредитним договором. Суд вважає, що безпідставні його вимоги про зобов’язання банку повернути суму коштів у розмірі 29 500 гривень і 200 гривень