Жінка отримала повідомлення про зняття відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 2371 гривня. Пізніше з'ясувалося, що невідомі особи відкрили на її ім'я віртуальну картку з кредитним лімітом і зняли 49920 гривень. Вона змушена була сплатити фінансовій установі 50 911 гривень, не отримавши належної допомоги. Об цьому йдеться у рішенні Нововолинського міського суду Волинської області, опублікованому 20 листопада 2024 року.
7 серпня 2023 року невстановлені особи з кредитної картки, відкритої за допомогою додатку «Приват-24» в АТ КБ «ПриватБанк» на її ім'я, зняли кошти в сумі 49 920 гривень. Про ці обставини вона дізналася з повідомлення 31 жовтня 2023 року, коли їй повідомили про зняття відсотків за користування кредитними коштами в сумі 2371 гривня. Загалом, без її відома і дозволу банк стягнув з рахунку 4867 гривень (на погашення кредитної заборгованості). За заявою громадянки було відкрито кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу. Також, з цього приводу, вона письмово звернулася до відділення АТ КБ «ПриватБанк» у Нововолинську та місцевої окружної прокуратури. Не отримавши належної допомоги, вона змушена була сплатити фінансовій установі кошти в розмірі 50 911 гривень.
На судовому засіданні жінка розповіла, що після телефонного дзвінка на гарячу лінію ПриватБанку дізналася, що на її ім'я відкрили віртуальну картку з кредитним лімітом 50 тисяч гривень. Кошти зловмисники зняли з банкомату, що знаходився в Києві. Порадившись з знайомими та рідними, вона вирішила повністю сплатити гроші за кредитом і закрити його. Тоді вона сильно переймалася тим, що за її заробітною платою банком утримуються щомісячні платежі. Ніяких підозрілих дзвінків, повідомлень або сповіщень в інших додатках вона не отримувала.
«Картка була відкрита на ім'я позивачки через сервіс «Приват-24» 7 серпня 2023 року в системі дистанційного обслуговування клієнтів. Вхід в «Приват-24» був здійснений під її авторизацією, що передбачає введення правильного імені користувача та пароля входу. Крім того, при знятті коштів в банкоматі користувачем цієї картки був введений правильний ПІН-код. Саме клієнтка несе відповідальність за всі операції (дії), що супроводжуються авторизацією. Поведінка позивачки є суперечливою, хоча остання і стверджує, що щодо неї були вчинені шахрайські дії, однак вона повністю погасила всю заборгованість за кредитним договором. Саме звернення в правоохоронні органи не є доказом вчинення шахрайських дій, і оскільки клієнтка сумлінно користувалася послугами АТ КБ «ПриватБанк» відповідно до укладеного договору, а з повідомленням про шахрайські дії звернулася до банку через три місяці, за таких обставин вимоги позивача є безпідставними і не підлягають задоволенню», - заявили в ПриватБанку.
Суд відмовив жінці в задоволенні позову. Скриншоти з сервісу «Приват-24», з повідомленням банку про відкриття кредитного рахунку, збільшення ліміту на ньому, а також зняття коштів з картки підтверджують факт її інформування банком про операції по рахунках, тобто прийняття банком заходів безпеки.
«Те, що позивачка зареєструвавшись в додатку «Приват-24», за її словами, ним не користувалася, не може обґрунтовувати те, що повідомлення банку їй були недоступні, або не були нею прочитані. Суд вважає необґрунтованими доводи позивачки про те, що вона не здійснювала жодних дій, які призвели до передачі стороннім особам конфіденційної інформації, а ні позивачка, ні її представник в обґрунтування своїх тверджень, не надали суду доказів того, що дії або бездіяльність саме працівників банку сприяли незаконному використанню ПІН-коду, або іншої інформації, яка дозволяє ініціювати платіжні операції, зокрема отримані ними відомості з поліції, кіберполіції. Само по собі звернення громадянки в поліцію і внесення на підставі цього заяви відомостей в ЄРДР, тобто початок досудового розслідування кримінального провадження не може безумовно свідчити про те, що третіми особами були вчинені шахрайські дії щодо позивачки. Також, в цьому випадку суд враховує поведінку позивачки і погоджується з відповідачем щодо того, що вона є суперечливою. Так, вважаючи, що кредитні кошти позивачка не отримувала і договору на відкриття кредитного рахунку не укладала, вона все ж добровільно сплатила відповідачу кошти на погашення всієї кредитної заборгованості і протягом тривалого часу (три місяці поспіль), незважаючи на неодноразове списання коштів, ні в банк, ні в правоохоронні органи не зверталася. На підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для його вирішення, суд вважає, що спірні кошти були перераховані банком на виконання умов кредитного договору, а інші списані з рахунку позивачки банком як відсотки за користування кредитними коштами, тобто на підставі того ж укладеного між сторонами договору (відкриття кредитного рахунку) і оскільки цей договір не був розірваний сторонами і позивачка не ставить вимог про його розірвання або визнання недійсним. Оскільки кошти отримані відповідачем на достатньому правовому підґрунті і такі підстави не відпали, договір укладений між сторонами не був визнаний недійсним або незаключеним, суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку позивачка безпідставно звернулася до суду з позовом про повернення їй коштів, а тому суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі», - зазначив суд.