Чоловік майже три роки свого життя змушений був доводити державі, що він є живою особою. Також йому припинені пенсійні виплати. Він вимагає компенсацію в розмірі 7 мільйонів гривень через неправомірні дії працівників поліції. Про це йдеться в рішенні Дзержинського районного суду Харкова, опублікованому 25 грудня 2024 року.
Позивач з 26.04.2017 року є пенсіонером за віком, перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Харківській області, отримує пенсію, яка є його єдиним доходом. Він отримував пенсію до середини 2020 року, а з цього періоду пенсійні виплати були припинені. За його зверненням до сервісного центру в місті Ізюм ГУ ПФУ в Харківській області для з'ясування підстав невиплати пенсії, на особистому прийомі спеціаліст пенсійного органу повідомив, що згідно з даними автоматичного обміну інформацією Міністерства юстиції України з Пенсійним фондом України в державному реєстрі актів громадянського стану є відомості про факт смерті, що стало підставою для припинення нарахування та виплати йому пенсії, як померлій особі. Проте після ідентифікації пенсіонера ГУ ПФУ в Харківській області відновило пенсійні виплати 21.07.2020 року. Громадянин подав в Ізюмський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області заяву з додатками для обміну паспорта у формі книги на паспорт нового зразка у формі ID-картки, прикріпивши до заяви старий паспорт на обмін. Однак після проведеної територіальним органом міграційної служби верифікації особи на основі поданих документів було відмовлено у видачі нового паспорта ID-картки на тій підставі, що в державному реєстрі актів громадянського стану органом державної реєстрації внесена актова запис від 21.02.2020 року №346 про його смерть. За тим же підставою (актова запис від 21.02.2020 року №346 про смерть) поданий для обміну паспорт позивача у формі книги, виданий 13 березня 1997 року, був вилучений, і в стосунку до паспорта внесена відмітка «Недійсні документи». З грудня 2020 року пенсійні виплати знову були припинені і не виплачувалися до лютого 2024 року.
Чоловік неодноразово звертався до поліції з метою отримання відомостей по кримінальному провадженню щодо підстав ідентифікації в постанові про призначення судово-медичної експертизи померлої особи з одночасним вимогою відновити розслідування по кримінальному провадженню, провести термінові слідчі дії для його ідентифікації, як живої особи, виправити дії по ідентифікації трупа неустановленої померлої особи та відновити порушені права шляхом надсилання в Слов'янський відділ ДРАЦС в Краматорському районі відповідних висновків слідства про нього як живу людину для анулювання актової запису про його смерть №346 від 21.02.2020 року та направляв документи, які підтверджують особу та факт того, що він жива людина.
"Позивач став заручником ситуації (визнаний померлим), тривалий час не може отримувати пенсію не з власної вини, а тому повинен звертатися до суду за ефективним захистом своїх порушених прав і інтересів через недбалість або помилку працівників поліції. Після анулювання в Державному реєстрі актів громадянського стану актової запису про смерть №346 від 21 лютого 2020 року за вказаним судовим рішенням, у січні 2024 року він отримав в територіальному органі Державної міграційної служби України паспорт громадянина України (ID-карта) від 10.01.2024 року. Після отримання паспорта громадянина України та проходження процедури ідентифікації в територіальному органі ГУ ПФУ в Харківській області з січня 2024 року відновлені належні пенсійні виплати", - зазначається в матеріалах справи.
Суд частково задовольнив вимоги чоловіка. З державного бюджету України на його користь стягнуть 100 тисяч гривень компенсації моральної шкоди.
"Суд вважає доведеними обставини по цій справі, що дії посадової особи старшого слідчого Слов'янського ОП ГУНП в Донецькій області Склярової О.М. були неправомірними, факт їх негативного впливу на позивача, який досяг рівня страждання і приниження, у зв'язку з чим заподіяння позивачу моральної шкоди, а також причинний зв'язок між діями посадової особи відповідача та заподіяною позивачу шкодою, враховуючи, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню", - підкреслив суд.