Як підвищення облікової ставки НБУ вплине на депозити та ОВДП - прогноз аналітика.

Підвищення Національним банком облікової ставки до 14,5% не є межою. У своєму останньому Інфляційному звіті НБУ зазначає, що інфляція зростатиме прискореними темпами, принаймні, до весни цього року. Це змусить регулятора в найближчий час і далі «закручувати монетарні гайки», оскільки облікова ставка НБУ фактично є ціною грошей в Україні. Тому цього разу НБУ не лише підвищив облікову ставку, а й змінив деякі правила для банків і їх клієнтів на ресурсному та, опосередковано, валютному ринку. Про це йдеться в колонці фінансового аналітика Олексія Козирева для "Мінфіну".

У 2024 році західні партнери, хоч і з затримками, виділили Україні практично всю фінансову допомогу, яку вона просила. Однак у 2025 році ситуація залишається напруженою. Причому, як для Нацбанку і Мінфіну України, так і для бізнесу та населення. Невизначеність термінів і масштабів бойових дій не дозволяє чиновникам прогнозувати рівень витрат на оборону. Це загрожує новим переглядом військових витрат і необхідністю знайти додаткові джерела закриття виникаючих касових розривів бюджету. При цьому «друкарський станок» запустити Україна не може, оскільки для цього потрібно погодження Міжнародного валютного фонду. А МВФ поки що категорично проти такого розвитку подій.

Незважаючи на активну міжнародну допомогу та податки, державі доведеться активніше залучати кошти населення для покриття бюджетних витрат. У приватних вкладників на рахунках у банках розміщено більше 1 трлн. Саме для залучення цих коштів у державні облігації держава поки що зберігає таку перевагу для інвесторів, як відсутність оподаткування доходів за ОВГЗ. Чиста дохідність за ними поки що перевищує на 1-3% річних (в залежності від термінів) дохідність за депозитами для фізичних осіб.

Слід пам'ятати, що вказану нижче дохідність за ОВГЗ пропонує первинний ринок. Громадяни мають право купувати облігації лише на вторинному ринку через фінансових посередників (банки та фінкомпанії), що знижує їх кінцеву дохідність на 0,5-1,5% річних, в залежності від термінів ОВГЗ. Адже банки враховують свої комісії, які вони або беруть окремо, або просто «зашивають» в кінцеву дохідність для клієнта при купівлі ним паперів. Але, навіть враховуючи цей нюанс, ОВГЗ приносять більший дохід, ніж депозити.

Станом на 22 січня «чисті» ставки по гривневим вкладами (з урахуванням оподаткування) в середньому по банківській системі становлять:

• на 3 місяці - 9,93% річних,
• на 6 місяців - 9,856% річних,
• на 9 місяців - 9,41% річних,
• на 1 рік - 9,64% річних.

Найвища поки що робоча ставка по гривневим вкладами на 3-6 місяців від активно працюючих з фізособами банків — 15-16% річних. Чиста дохідність таких вкладів складе для громадян від 11,55% до 12,32% річних. Що все ще нижче «робочих» ставок по гривневим ОВГЗ на вторинному ринку в межах «чистих» 14-15,5% річних. Поки що у Мінфіну є запас міцності у вигляді обіцяних обсягів західної фінансової допомоги, і це дещо «розслабляє» чиновників щодо активізації роботи з населенням по придбанню ОВГЗ.

Статистика портфеля ОВГЗ, які перебувають в обігу, поки, за його структурою, досить позитивна для Мінфіну. Але грошей, особливо в умовах війни, Мінфіну завжди не вистачає, тому план розміщення ОВГЗ на 2025 рік досить напружений. Хоча «чистих» нових залучень буде небагато.

"У державному проекті бюджету-2025 було закладено 579 млрд грн запозичень через ОВГЗ, а погашення за цим інструментом — 562 млрд грн, тобто «чистими» Мінфін планував отримати лише 17 млрд грн. А решта — «конвертація» старих боргів у нові папери їх погашення по терміну", – нагадав Козирев.

Якщо портфель за облігаціями Нацбанку, банків, бізнесу та населення буде переводитися в нові облігації, то теоретично залучити з ринку ще додаткові 17 млрд грн для Мінфіну буде не складно. Але якщо витрати на війну продовжать зростати (що є реальним сценарієм) або з переведенням коштів будуть проблеми, Мінфіну доведеться активізувати випуск облігацій. І тут без населення, як покупця, не обійтися.

"Тому, я не виключаю, що при зростанні потреби в грошах для фінансування військових витрат Уряд буде змушений підвищити дохідність за облігаціями в гривні, щоб збільшити інтерес до них з боку громадян. За моїми прогнозами, з оглядом ще й на інфляційні проблеми, Мінфіну в такій ситуації доведеться підвищити дохідність за новими паперами на додаткові 0,25-1,5% річних, в залежності від термінів розміщення ОВГЗ з відповідним переглядом витратної смети бюджетних витрат у 2025 році на їх обслуговування.

При цьому банкам, враховуючи підвищення облікової ставки НБУ до 14,5% річних, а також зростання інфляційних процесів, також доведеться поступово підвищити свої ставки залучення вкладів у громадян щонайменше на 0,5-1% річних в залежності від терміну таких вкладів. Але робити їм це доведеться набагато оперативніше, ніж Мінфіну по ОВГЗ. Адже терміни погашення вкладів у банках настають практично кожного дня, і люди не будуть чекати потенційного підвищення відсотків по вкладах, якщо конкуренти вже почнуть пропонувати ставку вище. Так, конкуренція між банками зараз посилить боротьбу за вкладників. Особливо в дрібних і середніх банках.

Поки що Нацбанк в результаті прийнятого рішення про підвищення ставки по депсертифікатам НБУ «овернайт» до 14,5% річних і тримісячних депсертифікатів до 17% річних створює можливість для досить оперативного підвищення дохідності депозитів. Але в цілому рівень підвищення ставок по гривневим депозитам буде залежати від індивідуальних розкладів окремо взятого банку по його базі фінансування та бізнес-моделі. Дох