У чоловіка вкрали телефон і з його картки ПриватБанку зняли 107 254 гривні. Чи повернув суд кошти?

У чоловіка вкрали телефон та списали з кредитної картки ПриватБанку 107 254 гривні. Він вимагає повернення цих коштів фінансовою установою. Про це йдеться у рішенні Деснянського районного суду Києва, опублікованому 18 вересня 2024 року.

14.09.2021 року між АТ КБ «ПриватБанк» і чоловіком було укладено кредитний договір на споживче кредитування. 30.04.2023 року на нього скоїли напад і вкрали телефон. Він подав заяву про вчинення кримінального правопорушення, відомості були внесені до ЄРДР. Згідно з виписками з його рахунку в банку АТ «ПриватБанк», виписками з Бюро кредитних історій, до потерпілого були застосовані шахрайські дії, що полягали в списанні коштів та оформленні кредитів. Загальна сума вкрадених коштів з урахуванням списаних відсотків становить 107 254 гривні. Ніяких повідомлень про проведені трансакції по карткових рахунках, прив’язаних до мобільного додатку «Приват-24», він не отримував, оскільки його фінансовий номер залишився у злочинця у вкраденому телефоні.

"Чоловік у позові вказує, що 30.04.2023 року на нього було скоєно напад і вкрадено мобільний телефон невідомою особою. Разом з цим з матеріалів кримінального провадження слідує, що він втратив 30.04.2023 року мобільний телефон через власну необачність. Позивач лише 05.05.2023 року (через 5 днів) повернувся з відповідною заявою до поліції, а в банк лише 16.05.2023 року (через 16 днів) і при цьому весь зазначений період не просив заблокувати доступи до карток, фінансовий номер телефону та акаунт у Приват-24", - заявили в ПриватБанку.

Розгляд справи

Як свідчить аналіз виписки по картці, з неї в період з 30.04.2023 року по 01.05.2023 року було здійснено ряд транзакцій шляхом встановленого кредитного ліміту. Згідно з проведеною банком службовою перевіркою встановлено, що перекази коштів були здійснені шляхом створення платежів у системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват-24.

При цьому вхід у Приват-24 як до проведення спірних переказів, так і після здійснювався під авторизацією саме чоловіка. При даній процедурі клієнт вводить своє ім’я користувача та пароль і входить у Приват-24, створює необхідний платіж, вводить лише йому відомий ключ доступу, і після цього в банк надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Операції були здійснені за допомогою кредитної картки, доданої в сервіс Google Pay. Картка була додана 30.04.2023 року шляхом надсилання форми підтвердження сесії в Приват-24. Вхід у Приват-24 виконувався з використанням секретних даних, таких як логін і пароль, додатково на фінансовий номер надходив IVR-дзвінок для підтвердження операції. При цьому пароль для входу в Приват-24 змінив він ще 25.04.2023 року, тобто за 5 днів до втрати мобільного телефону. При цьому реєстрація в Приват-24 30.04.2023 року та 01.05.2023 року здійснювалася з використанням пароля, який він змінив 25.04.2023 року. Таким чином, особі, яка здійснювала транзакції з його кредитної картки, були відомі актуальні логін і пароль для реєстрації в Приват-24.

Що вирішив суд?

Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Він не надав доказів порушення його прав та інтересів з боку АТ КБ "ПриватБанк".

"Як видно з виписки про рух коштів за кредитною карткою позивача, всі перекази за нею були здійснені за рахунок встановленого кредитного ліміту в розмірі 50 тисяч гривень. Після кожної проведеної операції, залишок коштів становив від’ємне значення. Особисті кошти на кредитній картці позивача відсутні. При цьому позивачем заявлені вимоги про стягнення з банку суми кредитних коштів та відсотків за їх користування без надання будь-яких доказів розрахунку заявленої до стягнення суми, тобто позивач бажає отримати на свою користь кошти, які йому не належать, а є кредитними разом із нарахованою банком платою за їх користування. Позивачем у даній справі не надано доказів порушення його прав та інтересів з боку відповідача АТ КБ "ПриватБанк", а відсутність таких порушень не породжує для нього права на захист обраним способом і за зазначеними в позові підставами. Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги у зв’язку з відсутністю порушеного права з боку відповідача, є підставою для відмови в задоволенні такого позову", - підкреслив суд.