Київська жителька вимагає від ПриватБанку 79 412 гривень за необґрунтоване стягнення коштів – таке рішення ухвалив суд.

Жінка звинувачує ПриватБанк у безпідставному списанні коштів із рахунку в розмірі 57 032 гривень. Вона вимагає повернути кошти фінансової установи, а також стягнути пеню у розмірі 22 380 гривень. Про це йдеться в рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 25 вересня 2024 року.

У грудні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до жінки, в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 57 131 гривень, що складається з 45 158 гривень заборгованості за тілом кредиту та 11 973 гривень заборгованості за простроченими відсотками. АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на те, що жінка звернулася до нього для отримання банківських послуг, у зв'язку з чим було підписано заяву б/н від 05.08.2014 року, відповідно до якої вона отримала кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з оплатою відсотків за користування кредитом. У зв'язку з невиконанням нею умов кредитного договору, станом на 07.12.2021 року заборгованість становила 57 131 гривень. Рішенням Дніпровського районного суду Києва від 26.09.2022 року у справі № 334/9823/21 позов АТ КБ «ПриватБанк» був задоволений частково. Стягнуто з громадянки на користь банку заборгованість за кредитним договором б/н від 05.08.2014 року станом на 07.12.2021 у сумі 45 158 гривень. Постановою Київського апеляційного суду від 14.02.2023 року рішення Дніпровського районного суду Києва від 26.09.2022 року щодо частини задоволення вимог позову про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 45 158 гривень скасовано.

Жінка вважає, що банком, порушуючи вимоги ст. 1073 ЦК України, з умов кредитного договору б/н від 05.08.2014 року безпідставно були списані кошти з рахунку в розмірі 57 032 гривень, про що встановлено в постанові Київського апеляційного суду від 14.02.2023 року у справі № 334/9823/21.

"Позивач у позовній заяві підміняє поняття "встановлення преюдиціального факту" і "правова оцінка, надана судом певному факту". З змісту постанови Київського апеляційного суду від 14.02.2023 року у справі № 334/9823/21 вона обґрунтовує відсутність обов'язку безпідставного набуття коштів з урахуванням існування рішення суду, не вбачаючи встановлення факту безпідставного збагачення відповідача. Факт сплати позивачем відсотків протягом строку кредитування, що можна побачити з виписки по рахунках і розрахунку заборгованості, є актом згоди на запропоновані банком умови кредитування і в частині розміру оплати кредиту. Позивач не вказав, на якому правовому підґрунті, а саме - якою правовою нормою остання керувалася при визначенні розміру пені в обсязі подвійної облікової ставки НБУ, не зазначено, з якою правовою нормою позивач пов'язує хід нарахування пені в період з 14.02.2023 року по 07.01.2024 на суму 57 134 гривень", - заявили в ПриватБанку.

Що вирішив суд?

Суд задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на її користь стягнуть 57 032 гривень безпідставно набраних коштів, 22 380 гривень пені за кредитним договором б/н від 05.08.2014 року.

"З матеріалів справи вбачається, відповідно до змісту постанови Київського апеляційного суду від 14.02.2023 року за випискою по особовому рахунку станом на 09.12.2021 року в графі "всього надходжень" вказано: 169 953 гривень, а "всього витрат" - 227 085 гривень. Як видно з виписки по рахунку відповідача, вона за весь період користування картами, користувалася кредитними коштами шляхом проведення розрахунків, зняття коштів в банкоматах, при цьому використовувала не тільки власні кошти, але й наданий банком кредитний ліміт. За період з 05.08.2014 року по 01.11.2021 року нею фактично отримано 91 493 гривень. У свою чергу, відповідно до виписки по її особовому рахунку за період з 05.08.2014 року по 01.11.2021 року внесено на погашення заборгованості 148 526 гривень. З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що основна сума боргу (тіло кредиту) була погашена відповідачем у більшому розмірі (148 526 – 91 493 = 57 032 гривень) на користь позивача, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту", – підкреслив суд.