fact-ua.com

ДТЕК зупинив постачання електроенергії до квартири киянина, незважаючи на переплату – яке рішення ухвалив суд.

ДТЭК остановил электроснабжение квартиры киевлянина, несмотря на переплату. Какое решение принял суд?

Чоловік незадоволений тим, що в його квартиру припинили електропостачання. ДТЕК виставляє заборгованість Однак він запевняє, що має переплату за спожиту електроенергію в розмірі 74 гривні. Про це йдеться в рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 29 травня 2024 року.

13 жовтня 2020 року чоловік виявив відсутність електропостачання у своїй квартирі. Прагнучи вирішити питання про відновлення електропостачання в будинок, він неодноразово телефонував і приходив до ДТЕК, проте щоразу отримував відмову через наявність заборгованості. ДТЕК у своєму листі від 24 серпня 2023 року зазначив, що станом на 1 січня 2019 року за розрахунковими показниками 6515 кВт у ЧАО ДТЕК «Київські електромережі» враховується переплата за спожиту електричну енергію в розмірі 74 гривні, хоча в листі від 8 грудня 2021 року вказано, що станом на 1 січня 2019 року за показаннями лічильника 2338 кВт, які обчислені автоматично, відповідно до вимог ККЕЕ, у зв'язку з відсутністю даних про фактичні показання приладу обліку станом на 1 січня 2019 року, у ЧАО «ДТЕК Київські електромережі» враховується заборгованість у розмірі 6 437 гривень. Таким чином, ДТЕК визнає, що заборгованість станом на 1 січня 2019 року відсутня, отже, виходить, що квартиру відключили від електропостачання безпідставно.

«З 15 липня 2008 року спеціалісти не отримували доступу до електролічильника, встановленого в будинку для проведення контрольних оглядів, технічних перевірок та заміни електролічильника у зв'язку з закінченням міжповірочного інтервалу, про що складалися відповідні акти про недопуск (зокрема 31 травня 2017 року, 13 жовтня 2017 року, 22 березня 2018 року, 09 листопада 2018 року, 4 лютого 2019 року, 26 квітня 2019 року). Нарахування за спожиту електричну енергію проводилися за розрахунковими показаннями, визначеними відповідно до вимог правил користування електричною енергією (діяли до 26 червня 2018 року), ККЕЕ та ПРЕЕ (діючі з 26 червня 2018 року). Станом на 1 січня 2019 року за показаннями лічильника 2338 кВт, які обчислені автоматично відповідно до вимог ККЕЕ у зв'язку з відсутністю даних про фактичні показання приладу обліку станом на 1 січня 2019 року, у ЧАО «ДТЕК Київські електромережі» за адресою враховувалася заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 6 437 гривень. Оскільки жителі квартири за вказаною адресою не надали представникам Товариства квитанції, які підтверджують оплату заборгованості за спожиту електроенергію, і кошти не надійшли на особовий рахунок, електропостачання в приміщення вперше було припинено 11 березня 2019 року в щиті на поверсі, відповідно до наряду-допуску № 6910. ЧАО «ДТЕК Київські електромережі» неодноразово проводилися повторні відключення електропостачання в приміщення в щиті розподілу, що підтверджується внутрішніми документами Товариства, зокрема 20 серпня 2021 року, 8 березня 2023 року, 13 квітня 2023 року та 21 квітня 2023 року», - заявили в ДТЕК.

Яким було рішення суду?

Суд задовольнив позов чоловіка. Частне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» зобов'язали відновити електропостачання в його квартиру.

«Оскільки борг не погашено, працівники ЧАО «ДТЕК Київські електромережі» відключили квартиру, де проживає чоловік, від постачання електроенергії. Так, зазначав представник відповідача у відзиві, що станом на 1 січня 2019 року за показаннями лічильника 2338 кВт, які обчислені автоматично, враховувалася заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 6 437 гривень. Водночас у своєму листі № 1/3/012/27261 від 24 серпня 2023 року ЧАО «ДТЕК Київські електромережі» вказував, що станом на 1 січня 2019 року за розрахунковими показаннями 6415 кВт у ЧАО «ДТЕК Київські електромережі» враховується переплата за спожиту електричну енергію в сумі 74 гривні, яка передана ТОВ «Київські енергетичні послуги», для врахування в розрахунках після 1 січня 2019 року. Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність і достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке базується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню», - підкреслив суд.