Абонентка Київстар втратила з банківського рахунку 59 500 гривень - яке рішення ухвалив суд.

Жінка перейшла в Telegram-бот за посиланням, яке надійшло їй з номера Ощадбанку. Потім їй на номер Київстар зателефонував чоловік, який представився представником банку і попросив назвати чотири цифри з повідомлення, що надійшло від банку, але вона відмовилася. Після цього з її рахунку було списано кошти в розмірі 59 500 гривень. Об цьому йдеться у рішенні Оболонського районного суду Києва, опублікованому 15 січня 2025 року.

20.08.2023 року невідомі за допомогою чат-бота заволоділи коштами жінки, які були на її рахунку в АТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 59 500 гривень. Для активації картки абонентка Київстар зателефонувала на гарячу лінію банку, де їй повідомили, що проводяться технічні роботи, тому потрібно зайти в мобільний додаток і слідувати інструкціям. У мобільному додатку «Ощад24» вона виконала ряд дій, зокрема за допомогою чат-бота в Telegram. Оскільки операцію здійснити не вдалося, клієнтка замовила зворотний дзвінок з банку, їй зателефонували і попросили назвати 4 цифри з повідомлення, але вона відмовилася. Проте після цього вона побачила, що з її рахунку спочатку було списано 12 тисяч гривень, а потім 48 тисяч гривень, після чого банк заблокував картку.

"Операції були здійснені з використанням облікового запису клієнтки після реєстрації в системі «Ощад 24/7». Вхід у систему був здійснений коректно. Чат-бот Telegram, який використовував позивач, не містить спеціальної позначки про верифікацію і не є офіційним чат-ботом АТ «Ощадбанк». На сайті банку розміщено повідомлення про необхідність використання лише офіційних чат-ботів банку, які позначені синьою офіційною галочкою, і зазначено про недопустимість введення інформації про пін-код картки, логін, пароль, CVV2/CVC2. У чат-боті у позивачки запитали номер її телефону та останні чотири цифри картки. У СМС-повідомленні їй надіслали код для встановлення/зміни ПІН-коду картки. При зверненні в контакт-центр позивачка повідомила, що годину спілкувалася в чат-боті і вводила всі паролі, після чого її попросили назвати чотири цифри, які повідомив робот, і після цього з її рахунку були списані кошти в розмірі 12 тисяч гривень. На повідомлення оператора, що це були шахраї, позивачка стверджувала, що перейшла в цей чат-бот за посиланням з додатку «Ощад24/7». Таким чином, саме дії позивачки, як власниці рахунку, призвели до втрати та незаконного використання іншими особами інформації, яка дозволила ініціювати платіжні операції", - заявили в Ощадбанку.

За постановою суду від 27.05.2024 року вирішено провести розгляд справи з викликом учасників справи на судове засідання та задоволено клопотання банку про витребування доказів в ЧАО «Київстар» та АТ «Таскомбанк». 21.06.2024 року в суд у виконання визначення надійшла інформація від ЧАО «Київстар». 25.06.2024 року в суд від АТ «Таскомбанк» надійшла витребувана інформація про отримувача коштів з рахунку жінки.

Яким було рішення суду?

Суд задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на її користь стягнуть кошти в сумі 59 500 гривень.

"Суд зазначає, що оскільки відповідач запровадив такий спосіб отримання банківських послуг, як Telegram-бот, то саме відповідач повинен забезпечити безпеку користування таким видом комунікації, включаючи, зокрема, захист клієнтів від шахрайських Telegram-ботів. Позивач отримав посилання на Telegram-бот саме від відповідача, що ним не заперечується, і позивач стверджує, що перейшов саме за цим посиланням, і це відповідачем не спростовано. Суд відхиляє доводи банку про те, що позивач повинен бути обізнаний з інформацією, розміщеною на сайті банку про відмінності саме чат-бота Ощадбанку, оскільки у позивачки відсутня обов'язок систематично знайомитися з сайтом банку", - підкреслив суд.