38 років тому, 26 квітня 1986 року, на Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія. Радіо Свобода було серед перших, хто про неї повідомив. І відтоді відстежує наслідки трагедії.

Кореспонденти Радіо Свобода за всі ці роки опитали чимало свідків тих подій, їздили в зону відчуження, проводили розслідування і зняли низку фільмів.

Крім того, знайшли туристів та сталкерів, яких через роки після аварії приваблює Чорнобильська зона відчуження. Та записали свідків окупації російськими військами ЧАЕС під час вже нинішньої російсько-української війни.

Пропонуємо їх до вашої уваги у цьому тексті.

Із архіву Радіо Свобода: повідомлення про Чорнобильську катастрофу (1986 рік)

«Американські журналісти повідомляють із Москви, що на Чорнобильській атомній електростанції неподалік Києва сталася катастрофа», – з цих слів 29 квітня 1986 року в українській програмі Радіо Свобода розпочалася новина про аварію на Чорнобильській АЕС. Деякі оглядачі називають Радіо Свобода першим засобом інформації, який у Радянському Союзі повідомив про катастрофу і її реальні масштаби. Українська редакція тоді працювала у посиленому режимі. Текст, наведений нижче – вірогідно, перша розлога згадка про аварію в ефірі української програми Радіо Свобода.

Слухачі Українського радіо зі звісткою про Чорнобиль випередили журналістів

Американські та шведські журналісти повідомляють про підвищений рівень радіації на атомній електростанції «Форсмарк» – такими повідомленнями червоніли інформаційні стрічки світових агенцій 28 квітня 30 років тому, тим самим європейці забили на сполох, бо над низкою країн промчала дощова радіаційна хмара. Цього ж дня шведські науковці змогли вирахувати початковий пункт «мандрів» небезпечної хмари – Чорнобильська АЕС під Києвом. Одразу ж уряд Швеції надіслав Кремлю офіційний запит щодо витоку радіації через серйозну аварію на ЧАЕС, але радянський лідер Михайло Горбачов не збирався на весь світ визнавати техногенну катастрофу в Чорнобилі. Три дні про масштабне лихо мовчала радянська влада і підконтрольні їй телевізійні та радіоканали. Але під тиском європейських політиків та представників преси політбюро ЦК КПРС було вимушене оприлюднити повідомлення про Чорнобильську трагедію на кілька рядків. Одними з першими про вибух чорнобильського реактора повідомило Шведське радіо та журналісти Української редакції Радіо Свобода. Натомість слухачі Українського радіо обривали редакційні телефони із запитанням: «Що трапилося в Чорнобилі?».

«Чорнобиль. Моя зміна»

Вони робили свою роботу у нереальних полях радіації. Знали, з чим мають справу, і знали, що з ними після цього буде. Й за деякі операції, що врятували у ту ніч світ від набагато жахливіших наслідків, заплатили життям. Працівники Чорнобильської атомної. Зміна. «П’ята» і «друга». Ніч і ранок. Це люди, яким 26 квітня 1986-го довелося першими ліквідувати наслідки аварії – тоді, коли світ про неї ще не знав. Про це не прийнято було писати у радянських газетах – адже персонал назвали винним в тому, що сталося, а отже, і геройських вчинків він «робити не міг». Але і через три десятки років те, що відбувалося тоді в середині четвертого блоку, залишається у тіні. Фільм Радіо Свобода «Чорнобиль. Моя зміна» – це історія про відповідальність – усвідомлену, важку і самовбивчу.

«Радіоактивна красуня»

Проєкт Радіо Свобода «Радіоактивна красуня»: остання зміна Анни на ЧАЕС присвячений історії жінки-ліквідаторки. Анна Шинкаренко працювала на станції і її зміна випала на 27 квітня.

«Спершу думай про Батьківщину...» – з таким переконанням Анна відправилася 27 квітня 1986 року на зміну до Чорнобильської атомної станцію. Це був другий день після аварії, коли евакуацію ще не оголосили. Вдома в Анни Шинкаренко залишися троє маленьких доньок. Ані жінка, ані її родина тоді ще не здогадувалися, чим обернеться для родини це останнє чергування.

Люди від Чорнобиля йшли пішки до Києва – Галина Менжерес про катастрофу

Нещаслива субота 26 квітня 1986 року і перші тижні після Чорнобильської аварії. Що про неї знало керівництво міста, які вказівки надходили з ЦК КПРС. Чому не скасували першотравневу демонстрацію, а на параді всі були з непокритими головами? Чому партквиток був дорожчим від власного здоров’я? Події 30-річної давнини згадує тодішній заступник голови столичного міськвиконкому Галина Менжерес.

Про можливу аварію у Чорнобилі КДБ попереджав ще у 1978 році

Неправильна закладка низькоякісного бетону та недостатньо міцне зварювання арматури, свідоме порушення гідроізоляції та інших технічних норм – усе це супроводжувало будівництво Чорнобильської атомної електростанції, про що співробітники КДБ неодноразово попереджали найвище керівництво. Після запуску об’єкта через таку недбалість у спорудженні була зафіксована ціла низка несправностей та локальних аварій, які в результаті закінчилися найбільшою техногенною екологічно-гуманітарною катастрофою ХХ століття.

Радіо Свобода пропонує огляд розсекречених документів КДБ, котрі охоплюють період 1973–1984 років і є частиною переліку колись секретної інформації, який нещодавно внесли до реєстру ЮНЕСКО.

Колишній міліціонер Василь Сокиренко повернувся у зону відчуження в гонитві за легким заробітком, але знайшов тут свободу. Про «ідилію на отруєній землі» після аварії на Чорнобильській АЕС дивіться у фотогалереї

Під покровом таємниці і брехні: як радянська влада намагалася приховати справжні масштаби Чорнобиля

Применшення кількості жертв, недостовірні дані про радіацію, недостатній контроль за продуктами харчування, а також перешкоджання усім, хто бодай якось намагався дізнатися правду. Усе це супроводжувало ліквідацію наслідків Чорнобильської аварії –​ найбільшої техногенної екологічно-гуманітарної катастрофи ХХ століття.

Радіо Свобода пропонує огляд розсекречених документів КДБ, котрі охоплюють період із 4 червня 1986 року по 22 січня 1991 року і є частиною переліку колись секретної інформації, який нещодавно внесли до реєстру ЮНЕСКО.

Візуалізовано дані розсекречених архівів спецслужб про аварію на ЧАЕС: про що розповідають відео?

Український моушн-дизайнер Андрій Приймаченко три роки тому створив серію відео на основі розсекречених матеріалів.

Півтора мільйона переглядів у YouTube зібрало відео, в якому український моушн-дизайнер Андрій Приймаченко показує останні повідомлення інформаційної системи четвертого блоку Чорнобильської АЕС перед вибухом 26 квітня 1986 року. В основу відео лягли:

• начитаний текст розсекречених архівних документів;
• супутниковий знімок з архіву NASA;
• документи із українських та закордонних архівів.

Чому Андрій Приймаченко вирішив візуалізувати те, що можна прочитати? Про це – в інтерв’ю Радіо Свобода.

Із архіву Радіо Свобода: поради для уражених радіацією (1986)

Після повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС Українська редакція Радіо Свобода оперативно почала збирати інформацію про те, як людина, що перебуває у зоні радіоактивного ураження, може уберегти себе від шкідливого впливу радіації. Наводимо витяги з двох програм – за 30 квітня і 1 травня 1986 року.

Природа Чорнобиля: прихильна до людини, але вразлива

Природа Чорнобильської зони приваблює і науковців і туристів: нині це найбільша безлюдна та заліснена територія Європи. В зоні облаштувалися і характерні для Полісся види, і навіть ведмеді та коні Пржевальського. Тварини звикли до безпеки і не бояться людини, переконалося Радіо Свобода. Експерти радять або підтримувати нинішній охоронний статус зони, або ж робити її природним заповідником. У проекті біосферного заповідника Мінприроди передбачає і збереження природи Чорнобиля, і обмежене господарювання. Утім президент досі не підписав проект указу про його створення.

«Інший Чорнобиль. Магніт зони відчуження»

Чорнобильська зона відчуження за понад три десятки років стала магнітом не лише для туристів, а й для нелегальних відвідувачів – сталкерів. Разом із тим, зона відчуження і досі є небезпечною територією, попри розквіт та відновлення природи.

Чому ці люди йдуть на свідоме порушення закону, що їх туди тягне і чим вони ризикують? Дивіться у проєкті Радіо Свобода «Інший Чорнобиль. Магніт зони відчуження».

«Ми довго повзали на колінах голими»: нацгвардієць із ЧАЕС про 678 днів у російському полоні

Сержанта Національної гвардії України Андрія Старинщака, як він розповів Радіо Свобода після звільнення з полону, захопили російські окупаційні війська під час оборони ЧАЕС, яка понад місяць була під окупацією навесні 2022 року.

«Атомні об’єкти не підлягають захопленню, та вони виправдовувалися тим, що шукали на території ЧАЕС бомби, які ми створюємо (посміхається – ред.). Ми їм намагалися пояснити ситуацію, що радіація довкола.

А був випадок, коли їм дали команду окопатися у Рудому лісі. І закінчилося для декого з них це променевою хворобою. Адже місцями там є дуже великі простріли радіації. Я сам, наприклад, поглинув за період полону на ЧАЕС досить велику дозу: ми ж там були 45 днів – з 15 лютого до 31 березня, доки нас не вивезли як полонених на територію Білорусі», – розповів Старинщак.

Про це й не тільки в інтерв’ю нацгвардійця для Радіо Свобода.

Російська окупація ЧАЕС очима сталкера-екстремала: «Вони попідривали лінії живлення станції»

Запорожець Сергій Хижняк – екстремал, який 24 лютого 2022 року разом із трьома колегами-спортсменами або сталкерами, як їх ще називають, перебував у Чорнобильській зоні. Вони на власні очі побачили як відбувається вторгнення. Зрозумівши, що розпочалася широкомасштабна війна, екстремали долучилися до персоналу ЧАЕС. Того ж дня російські підрозділи, зокрема танкові, окупували атомну станцію, а персонал і cталкери потрапили у полон. Звільнитися вдалося аж 20 березня, коли провели часткову ротацію персоналу і евакуацію людей з ЧАЕС до Славутича. Про пережите Сергій Хижняк розповів Радіо Свобода.

Зеленський у річницю аварії на ЧАЕС закликав тиснути на Росію: атомні об’єкти треба убезпечити від ударів

Президент України Володимир Зеленський у річницю катастрофи на Чорнобильській АЕС закликав світ тиснути на Росію, щоб її війська залишили Запорізьку атомну електростанцію і щоб усі атомні об’єкти в Україні були убезпечені від російських ударів.

«35 днів Чорнобильська атомна станція була в окупації. Російські солдати розграбували лабораторії, взяли в полон охорону й знущалися з персоналу, використовували її для розгортання подальших воєнних дій. Уже 785 днів найбільша у Європі Запорізька атомна станція в заручниках у російських терористів. І це обов’язок усього світу – тиснути на Росію так, щоб ЗАЕС була звільнена й повернута під повний контроль України та щоб усі атомні об’єкти в Україні були убезпечені від російських ударів», – заявив Зеленський.

За його словами, лише це гарантуватиме, що світ не зазнає нових радіаційних катастроф – «саме того, чим загрожує кожен день перебування російських окупантів на ЗАЕС».

Чорнобильська АЕС понад місяць була під російською окупацією навесні 2022 року. 31 березня стало відомо, що російські війська залишили територію Чорнобильської атомної електростанції.

Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС, найбільшу атомну електростанцію Європи, на початку березня 2022 року. У вересні 2023 року президент «Енергоатому» повідомив, що на станції залишаються працювати 822 українських атомників. Україна неодноразово звинувачувала російських окупантів у викраденнях і катуваннях персоналу станції.

Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська влада також заявляла, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.

• Сергій Нужненко
• Тетяна Якубович

Атомники показали, чим керували у ту ніч – для цього вони з журналістами Радіо Свобода побували на щиті управління третім блоком ЧАЕС – близнюком зруйнованого четвертого реактора

Форум